ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ТА ОПОРНИХ КОНСПЕКТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ.

                                                                           

Автор – упорядник

Редько Микола Григорович, учитель історії, спеціаліст вищої категорії.

ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ТА ОПОРНИХ КОНСПЕКТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ.

У роботі подано матеріали по  використанню ІКТ на уроках історії, алгоритм створення опорних конспектів, принципи їх використання.  Для учителів історії

 

Зміст

1.Вступ

2.Використання ІКТ на уроках історії

3.Опорні конспекти та  опорні сигнали на уроках

4.Методична система В.Ф. Шаталова

5.Робота над опорним конспектом

6.Бібліографія

 

Чому у світі падає рівень освіченості?- б’ють тривогу психологи та педагоги . У 1983р. у США випущено доповідь уряду “ Країна в небезпеці ”, у якій попереджувалося, що країну переповнює сіра маса неуків. Те ж просліджується і в інших розвинутих країнах світу. Юні німці, за даними німецьких педагогів, у більшості своїй не можуть мислити абстрактно, аналізувати ситуацію, шукати та приймати вірне рішення. Тільки 24% португальських учнів можуть мислити логічно. За словами російських соціологів, 72% школярів не хочуть навчатися.

Англійський соціолог Девід Шеннон вважає, що криза освіти - перша ознака того, що людство виходить на новий етап розвитку. Скоро світом будуть правити люди з парадоксальним мисленням, які умітимуть приймати нестандартні рішення. Таке вміння не має нічого спільного ні з ерудицією, ні з професіоналізмом в якійсь одній сфері, стверджує він. Головне - навчитись ТВОРЧО МИСЛИТИ.

У наш час потрібні творчо мислячі громадяни, тому учитель повинен бути не стільки лектором, який просто дає інформацію, скільки РЕГУЛЮВАЛЬНИКОМ, який вказує напрямок руху, а учня потрібно навчити вирішувати, як йому рухатись.

Зараз головна мета школи - формування творчої особистості, здатної визначати мету своєї діяльності, керуючись певними культурними, національними та всепланетними загальнолюдськими цінностями і нести відповідальність за свою діяльність.

         Одним із завдань  освіти є розвиток творчого та критичного мислення, формування вмінь та навичок самоосвіти, творчої роботи з інформаційним матеріалом, його систематизації та аналізу, формування світоглядної, моральної та естетичної культури.

Ці завдання неможливо вирішити  без врахування індивідуальних інтересів учня (зацікавлення його предметом), поступового розвитку пізнавальних здібностей, вмінь самостійної роботи.

Останнім часом стрімко зріс потік інформації. Людина не встигає цей потік не тільки обробити, а й просто відстежити, бо, як відомо, обсяг інформації збільшується вдвічі кожні три роки. Як не розгубитися у такому обсязі інформації, як залишитися компетентним у своїй галузі і, відповідно, бути конкурентоспроможним? Усі ці зміни і стосуються однієї з найконсервативніших галузей життя – освіти. Тому моя проблемна тема: «Використання ІКТ та опорних конспектів на уроках історії»

Вимоги, які висуваються до  освітнього рівня, змінилися: окрім постійного оновлення базових знань, сучасний фахівець повинен уміти ефективно застосовувати найновіші досягнення науки та техніки, використовувати персональний комп’ютер (ПК) та інформаційні ресурси.

           Мета такого навчання – зробити учня суб’єктом навчальної діяльності, створити умови для самореалізації, а стиль спілкування на уроці, стосунки учитель – учень мають грунтуватися на педагогіці співробітництва.

Слід погодитись із М.І.Жалдаком, В.В. Лапінським, М.І. Шутом  в тому, що  раціональне поєднання нових інформаційних технологій навчання з традиційними – це складна педагогічна задача, яка потребує вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних організаційних, навчально-методичних, технічних та інших проблем.

Я повною мірою погоджуюся з  думкою фахівців, що впровадження в навчально-виховний процес ІКТ деякою мірою орієнтує на перегляд тих традиційних форм навчання, які склалися на сьогодні, надає можливості для збільшення обсягу навчальних завдань творчого, пошукового та дослідницького характеру, переструктурування системи та змісту позааудиторних самостійних занять. Саме це я намагаюся запроваджувати на своїх уроках історії, не відкидаючи традиційні методи, але обов’язково їх поєднуючи із сучасними технологіями ІКТ.

Можу сказати, що сучасний урок історії передбачає не тільки необхідність, а і потребу використання вказаних засобів: при підготовці до уроків (розробка навчальних, методичних, роздаткових матеріалів, наочності та ін.); в проведенні уроків (демонстрація презентацій, відео та аудіо фрагментів, використання мультимедійних навчальних програм та ін.)

Також не слід забувати те, що на нинішньому етапі розвитку суспільства наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у ЗНЗ, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.

Отже,  учитель повинен визначити місце та роль ІКТ в своїй професійній діяльності.

Головне завдання учителя  в наш час - навчити дітей самим здобувати знання і застосовувати їх на практиці . Велика кількість різноманітної інформації повинна бути систематизована для того, щоб легко її знайти і застосувати. Саме цій меті служать опорні конспекти. Складаючи його, діти не механічно запам’ятовують дати і події, а вчаться аналізувати навчальний матеріал, виділяти головні моменти теми, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, абстрагувати, синтезувати дані, у них розвивається асоціативне мислення, увага, пам’ять. Обговорюючи варіанти кодування інформації, діти стають суб’єктом навчання, вчаться спілкуватися між собою, оцінювати свою діяльність і діяльність своїх товаришів, співробітничати під час вирішення навчального завдання. В учнів розвивається здатність до науково-пізнавальної діяльності, пошуку найбільш прийнятних варіантів узагальнення матеріалу для кращого запам’ятовування, користуватися дослідницькими вміннями (постановка завдання, вироблення гіпотези, вибір методів вирішення, доказ і захист своєї роботи, користуватися друкованими і технічними засобами масової інформації.

За короткий проміжок часу учні повинні запам’ятати багато термінів, визначень, понять. Як допомогти? З перших же уроків до тієї чи іншої теми даю опорні схеми, алгоритми, «стрічки часу», які вміщують основні теоретичні поняття, події тощо і які допомагають працювати надалі, а в учнів поступово формується вміння аналізувати за опорними схемами. Ця робота і корисна, і цікава. Використання опорних конспектів на уроках історії залучає  зорову, слухову, механічну пам’ять. Це, звичайно, сприяє значно легшому засвоєнню величезної кількості історичної інформації.

Ідея кодування знань з`явилась в 60-і роки. У 1965 році в Німеччині вийшов методичний посібник з історії, в якому кожна тема подавалась у вигляді умовних символів та письмових пояснень до них. У підручниках в кінці розділів розташовується умовна “класна дошка” із схемами, кресленнями і записами, які при поясненні повинен відтворити вчитель. Так поступово почала розвиватися ідея навчання учнів на підставі компактних опорних сигналів, які є не що інше як умовні зображення-символи історичних подій, фактів, явищ. Найбільш дидактично опрацьованою вважається методична система вчителя-новатора В.Ф.Шаталова.

Методична система В.Ф.Шаталова включає в себе: розгорнуте пояснення вчителя; стислий виклад учбового матеріалу по плакату з опорними сигналами; вивчення опорних сигналів кожним учнем по роздатковому матеріалу; робота з підручником і листком з опорними сигналами вдома; письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці; відповіді за опорними сигналами; постійне повторення і поглиблення знань.

Опорні сигнали – це основні елементи методики В.Ф.Шаталова. Він підготував спеціальну пам`ятку по написанню листків з опорними сигналами:

1. Уважно читайте тему або розділ підручника, виділяючи при цьому основні взаємозв`язки і взаємозалежності частин тексту.

2. Коротко викладіть головні думки в тому порядку, за яким вони йдуть в тексті.

3. Зробіть чорновий накид скорочених записів на листку паперу.

4. Трансформуйте ці записи в графічні, буквені, символічні сигнали.

5. Об’єднайте сигнали в блоки.

6. Трансформуйте блоки в контури і графічно відобразіть зв`язки між ними.

7. Виділіть важливі елементи кольором.

Таким чином:

Система роботи з опорним конспектом, має на меті:

- допомогти учням усвідомити логічний взаємозв’язок  подій;

- скласти образну схему змісту уроку, що дає можливість свідомо запам’ятовувати матеріал;

- інтенсифікувати навчальний процес;

- допомогти учням при підготовці до уроків  узагальнення;

- закріпити вміння працювати на ПК;

          

Особливості роботи з опорним конспектом:

·        будується на принципі творчого співробітництва, співпраці в ключі «учень – вчитель-учень»;

·        учні на уроці мають засвоїти основну інформацію, усвідомити логічні (причинно-наслідкові) зв’язки;

·       опорний конспект створюється разом на дошці, учні потім записують його до робочого зошита;

·       використовуючи ІКТ, створюють опорний конспект в електронному варіанті;

 

План роботи з опорним конспектом:

-          мотивація: проблемне запитання;

-         узагальнюючий  образ. Якщо учні самі не можуть його назвати, вчитель допомагає їм запитаннями,

-         цей  образ – центральна частина опорного конспекту. Поступово, під час пояснення матеріалу в логічній послідовності, вчитель пропонує учням вирішити проблемні завдання згідно зі змістом теми уроку, спочатку усно, а потім стисло записується відповідь до конспекту.

-         в кінці роботи, коли всі складові частини конспекту заповнені, учням пропонується  в логічній послідовності розкрити основні питання опорного конспекту. Таким чином, можна виділити  основні етапи роботи з конспектом.

1.    Вступ – образна мотиваційна стисла характеристика вчителем історичної ситуації чи події.

2.    Основна частина – робота вчителя разом з учнями над пошуком відповідей на основні питання теми.

3.    Осмислення – самостійна робота учнів над вирішенням проблемних запитань даної теми

4.    Висновок – узагальнення та систематизація матеріалу за допомогою опорного конспекту.

 

Основні принципи роботи з опорним конспектом:

·       записи мають бути стислі (використовуються опорні знаки) ;

·       стрілка  вказує на зв’язок між частинами, послідовність, взаємовплив;

·       схема не є догмою, учень може виробити свій, більш зручний для нього варіант;

·       учні мають робити записи до зошитів в кінці уроку, відтворювати їх.

 

 

 

Отже, переваги роботи з опорним конспектом:

-         учні за допомогою опорних конспектів легше і швидше засвоюють інформацію;

-         робота з опорними конспектами сприяє логічному мисленню, формує вміння аргументовано висловлювати свої думки. Це виключає з практики бездумне зазубрювання;

-          опорні конспекти  допомагають при підготовці до уроків узагальнення;

-         учні на уроці постійно зайняті учбово – пізнавальною роботою. Це дисциплінує, створює робочу атмосферу;

-         активні та інтерактивні методи навчання:пошук матеріалу, його відбір: опрацювання фактів, подій, а потім їх осмислення за допомогою інтерактивних і активних методів, виділення головного;

Для учнів 5-9 класів робота з опорним текстом дає змогу засвоювати зміст теми на уроці, таким чином для цих учнів домашнє завдання  частіше має творчий характер

( підготовка презентації, тощо).

Отже, можна зробити висновок, що система роботи з опорним конспектом:

1.    Розвиває пізнавальні здібності та логічне мислення учнів;

2.    Дисциплінує;

3.    Посилює емоційне сприйняття змісту уроку;

4.    Охоплює усі види пам’яті (зорову, механічну, слухову),  сприяє свідомому засвоєнню матеріалу;

Використання схем на уроках дає бажаний ефект лише в системі, тобто тоді, коли цей вид унаочнення використовується з уроку в урок; від вступного до повторювально-узагальнюючого.

Досвід викладання із застосуванням блок-схем на уроках протягом ряду років засвідчив, що цей вид навчання має важливі переваги. Застосування схем значно підвищило рівень розуміння учнями основного питання учбового змісту, складного матеріалу. Вони більш вільно оперують знаннями, краще розуміють причинно-наслідкові зв`язки.

 

Література:

1.    Берельковский И.С., Павлов Л.С. История. Методика преподавания. – М., 2001.

2.    Бестужев-Лада И.В. Творческая лаборатория школьника на уроке истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2000. - №10. - С.39-44.

3.    Древс У., Фурманн Э. Организация урока. – М., 1984.

4.    Дроздовская И.С. Развитие творческих способностей учащихся в процессе групповой работы // Преподавание истории в школе. - 2001. - №6. – С.34-38.

  1.  Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М.: Педагогика,  1986. – 240 с.
  2.  Жук Ю.О. Системні особливості освітнього середовища як об’єкту інформатизації // Післядипломна освіта в Україні. –  2002. – №2. – С. 35-37.
  3.   Жалдак М.І., Лапінський В.В, Шут М.І.  Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики: Посібник для вчителів. – К.: – НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2004. – 182 с.

8.    Короткова М.В. Рабочие тетради на уроках мстории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2002. - №2. – С.26-30.

9.    Короткова М.В., Студёнкин М.Т. Методика обучения истории в схемах, таблицах, описаниях. – М., 1999.

10.                      Оберман В.Я. Опорные конспекты и схемы на уроках истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 1996. - №3. – С.24-32.

11.                      Тоболін В. Піктограми на уроці історії // Історія в школах України. – 2000. - №2. – С.36-39.

12.                      http://ua.info/content/articles/223.html